"Місце сили і пам'яті роду..." (Ірина Цілик).
Голос нашої Народної Ади Роговцевої лунко наповнив коридори школи, кожен клас, гадаю, кожне серце.
"Заплакала всі аркуші": реакції українців на радіодиктант, озвучений Адою Роговцевою. (слова з і-нету). Мені було простіше, адже мало хто бачив сльози за фотокамерою.
"Ймовірно, нічого не буде, як раніше..." (Ірина Цілик).
Ми переосмислили цінності. І те, що було таким важливим дотепер, сьогодні здається мізерним. Натомість, справжніми цінностями виявились речі, про які колись і не задумувалися. Речі духовні, моральні.
"Розкажи про його скрипи і шелехи" (Ірина Цілик).
Ада Миколаївна читала серцем, душею. Кожна нота її чарівного голосу наче відлунювала пережиті події. І людям, які писали диктант (будь-то укриття в Києві, старовинний замок у Львові чи катакомби в Одесі), гадаю, не так важливо було поставити кому/тире/двокрапку в потрібному місці, як долучитися до акту морального єднання Нації. Пам'ятаєте феєрбахівське емоціо, яке інколи важливіше за раціо. Особливо, якщо людина пізнала справжній сенс слів "Я вдома".
"Твій дім... щосили намагається бути фортецею" (Ірина Цілик).
Наш дім - це наша земля, наша Вітчизна. І учні та вчителі ОЗЗСО "Пнівненський ліцей" об'єдналися сьогодні, демонструючи свій патріотизм, концентруючи увагу на своїй культурі, мові та історії, долучившись до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності.
"Я точно знаю, що він вистоїть" (Ірина Цілик).
"В своїй хаті своя й правда. І сила, і воля" (Т. Шевченко). І немає сили, здатної перемогти нашу силу духу, волю та любов до рідної землі! І немає сили, здатної перемогти нас, наші ЗСУ!
Слава Україні! Слава ЗСУ!
Більше можна подивитися ТУТ.
Немає коментарів:
Дописати коментар