Епіграфом до даного заходу були слова: «Через сто років знову б’ють гармати, та нас, незламних, не здолати!».
На даному заході учні обговорили і поглибили свої знання про знаменитий за своєю трагічністю і героїзмом бій під Крутами.
300 юнаків, 300 “мучеників українських” – цвіт тодішньої української патріотичної молоді – поклали свої голови у бою під Крутами, пішли у безсмертя, захищаючи Українську Народну Республіку. То були гімназисти і молоді студенти, що ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки; найстаршому з яких було 21, молодшим - від 14 до16 років. Вони не визнавали ні права війни, ні права смертної кари. Їх душам було огидне всяке насильство, убивство, бій. Вони показали приклад мужності, відданості і незборимості духу, вони живуть у пам’яті і справах наступних поколінь.
Кров під Крутами не була пролита марно. Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу 9 лютого 1918 року укласти Брестський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності.
Сьогодні поїзди, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять... Немов будять приспану й присипану порохом забуття нашу пам’ять про тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави.
Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики...
Такі заходи сприяють вихованню у сучасної молоді почуття патріотизму, відданості своїй Батьківщині, повагу до історичного минулого свого народу, до борців за національну незалежність нашої України, громадянському становленню особистості, виховують здатність відповідально ставитися до громадянських обов’язків.
Більше можна подивитися ОСЬ ТУТ.
