У кожному матчі я граю однаково – так, ніби це фінал (Ліонель Мессі).
Рятівною силою в нашому світі є спорт – над ним як і раніше майорить прапор оптимізму, тут дотримуються правил і поважають супротивника незалежно від того, на чиєму боці перемога (Д. Голсуорсі).
Нещодавно в ЗЗСО "Броницький ліцей" відбулася дружня зустріч спортивних команд з волейболу шкіл сіл Пнівне, Воєгоща та Брониця, приурочена пам'яті вчителя фізичної культури Олександра Яковича Банька - чудового вчителя, хорошої людини (до речі, і мого, спортивного тренера).
Команди зібралися однаково сильні, тому гра проходила в напруженому ритмі. Різниця у виграші становила декілька балів, але, як на мене, то юнаки нашої школи грали найкраще, просто обставини були не на їхню користь))) В рідсумку - ІІІ місце зайняла команда Воєгощанської школи (вчитель Мельник М.В.), другими були Пнівненські школярі (вчителі Березюк М.Г., Питель П.В.), а переможцем Турніру стали волейболісти Броницької школи (вчитель Мартинюк С.С.).
Пропоную ФОТОЗВІТ.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар