Зітри сльозу, велика Україно,
У вишиванку рани загорни,
А на сорочці кров, немов калина,
Що проливають твої доньки і сини.
Ти не одна: з тобою світ і воля
І всі, хто вірить в Бога і добро.
Тож посміхнися, Україно, всім крізь болі,
Ми вражу кров понесем та й в Дніпро.
(Павло Доскоч)
Свою любов до рідного краю за допомогою віршів і пісень висловили наймолодші школярі Пнівненського ліцею під час виховного заходу «Посміхнися, моя Україно!»
Діти – це наше майбутнє, а значить – майбутнє України! Немає більшого щастя, аніж посмішки та сміх щасливих дітей.
Немає коментарів:
Дописати коментар